«З А Т В Е Р Д Ж Е Н О»

 

Вченою Радою ДУ «ІНВХ

ім. В.К. Гусака НАМН України»

№ 01/12 від 27 грудня  2019 р.

Голова ________Зборовський О.М.

 

 

 

Стратегія реформування та розвитку

ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України» на період з 2020 до 2022 року

 

Загальні положення

 

Державна установа «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України» надалі «Інститут», був   заснований «30» вересня 1998 року, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №1555 «Про утворення Інституту невідкладної і відновної хірургії». Згідно Постанови Президії Академії медичних наук України від 28 грудня 2006 року №16/2, розпорядження Кабінету Міністрів України (від 23.04.2003 № 229-р, Постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року №732) є державною установою, яка заснована на державній власності і відноситься до відання Національної академії медичних наук України (надалі — НАМН). Інститут здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та свого Статуту. Загальне, наукове і науково-методичне керівництво діяльністю Інституту здійснює Президія НАМН.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства», та відповідно до Постанови Президії Національної академії медичних наук України від 13.11.2014 р. №11/4, Постанови Бюро Президії НАМН України від 17.11.2014 р. №18 та Наказу НАМН України від 20.11.2014 року № 83 «Про переміщення ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України»», у зв’язку з бойовими діями та окупацією м. Донецька терористичною республікою «ДНР», у термін з 11 грудня 2014 року до 11 лютого 2015 року Інститут було переміщено з м. Донецьк до м. Київ.

Основними завданнями Інституту є:

—  планування наукових досліджень та спрямування їх на отримання конкретних результатів на підставі вивчення і узагальнення досягнень світової науки за профілем своєї діяльності;

— здійснення фундаментальних та прикладних досліджень з найважливіших проблем медичної науки за профілем своєї діяльності;

—  визначення,   на основі проведених наукових досліджень, нових можливостей в досягненні принципово нових результатів у відповідному напряму медицини;

— створення наукового продукту за результатами наукових досліджень (монографії, підручники, довідники, посібники, тощо) та розробка методичних документів з впровадження науково-дослідних розробок в практичну діяльність, як установ НАМН, так і закладів охорони здоров’я іншого підпорядкування;

—   провадження діяльності з медичної практики, надання високоспеціалізованої лікувально-діагностичної допомоги населенню України на базі клінічного та поліклінічного підрозділів Інституту;

— забезпечення підготовки наукових кадрів.

На сьогодні, медична наука стає не лише підґрунтям, а й запорукою реформ охорони здоров’я країни, започаткованих Президентом України, що спрямовані на створення системи, орієнтованої на пацієнта, здатної забезпечити медичне обслуговування для всіх громадян України на рівні розвинутих європейських держав.

Стратегія реформування та розвитку Інституту на період з 2020 до 2022 року (далі – Стратегія), розроблена відповідно до програмних нормативно-правових aктiв, зокрема:

  • Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020», схвалена Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5;
  • Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287;
  • План законодавчого забезпечення реформ в Україні, схваленого постановою Верховної Ради України від 4 червня 2015 р. № 509-VIII;
  • Постанови Верховної Ради України від 21 квітня 2016 р. № 1338-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про реформу охорони здоров’я в Україні» та від 12 липня 2017 р. № 2133-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні»;
  • Концепція розвитку системи громадського здоров’я, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 1002-р;
  • Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 9 вересня 2010 р. № 2519-VI;
  • Законів України «Про наукову та науково-технічну діяльність»;
  • Законів України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу»;
  • Законів України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій»;
  • Законів України «Про вищу освіту»;
  • постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1056 «Деякі питання визначення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня на 2017-2021 роки»;
  • постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2007 р. № 995 «Деякі питання реалізації Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій».

Головне призначення Стратегії полягає у створенні умов розвитку охорони здоров’я шляхом організованого та планомірного впровадження передових, готових до застосування науково-технічних досягнень медичної науки.

Реалізація Стратегії передбачає оптимізацію взаємодії між науковими та клінічними підрозділами Інституту, організації ефективної міжвідомчої співпраці та співробітництва з орієнтацією на переважний розвиток профілактичної медицини з метою суттєвого підвищення конкурентоспроможності наукових досліджень (наукового продукту).

Реформування і стратегія розвитку Інституту має базуватися на наступних принципах:

– послідовності, етапності та системності проведення реформ пакетом заходів, що пов’язані єдиною метою і стратегією;

– взаємозв’язку етапів реформування і комплексності всіх заходів на кожному етапі реформування;

– структурної та функціональної відповідності стратегічним і тактичним цілям державної політики розвитку системи охорони здоров’я;

– переходу від управління витратами до управління результатами;

– принципу самоврядності, який передбачає гарантування права і реальну здатність адміністрації Інституту забезпечити ефективне управління діяльністю наукових підрозділів;

– єдності медичної науки і практики в досягненні мети — збереження та зміцнення стану здоров’я населення України;

– концентрації ресурсів на пріоритетних напрямках медичної науки;

– відповідності міжнародним принципам біоетики;

– практичної значущості і результативності, якості та доказовості, незалежності експертизи результатів наукових досліджень;

– інноваційності та конкурентоспроможності, що характеризує інтегральну здатність пропонувати для системи охорони здоров’я та промисловості унікальні наукові продукти, які сприятимуть підвищенню якості та ефективності надання медичних послуг;

– транспарентності (інформаційної відкритості), що має забезпечити прозорість і публічність прийняття будь-яких рішень та інтеграцію до міжнародної системи науки і освіти; сприйнятливості до передового світового досвіду, нових напрямів та методологій наукових досліджень.

Необхідність подальшого реформування системи медичної науки значною мірою зумовлюється такими факторами:

– технологічне відставання національної системи охорони здоров’я, в тому числі медичної науки, від зарубіжних країн;

– неефективна модель фінансового забезпечення галузі охорони здоров’я;

– недосконале нормативно-правове забезпечення впровадження вітчизняних наукових пропозицій та розробок, у тому числі нових технологій та інноваційних продуктів, в практичну діяльність;

– необхідність модернізації методів управління, що мають бути спрямовані на визначення стратегічного бачення подальшого розвитку;

– низький рівень розвитку біомедичної індустрії та наукового партнерства з промисловістю в Україні;

– низький рівень мотивації та витік висококваліфікованих кадрів з галузі.

Мета та курс Стратегії:

Стратегічною метою реформування та розвитку ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України» є:

— відновлення діяльності установи до рівня початку 2014 року, створення засад для сталого підвищення рівня науково-технічного та кадрового потенціалу у сфері медицини, забезпечення інноваційного розвитку вітчизняної медичної науки на основі інтенсивної економічної моделі, що базується на розробці, впровадженні та експорті вітчизняних технологій;

— здійснення вагомих проривів у медичній науці шляхом мобілізації науково-технічних сил, зосередження кращих наукових кадрів, зайнятих у фундаментальній науці, дослідженнях в області високих медичних технологій, в рішенні ключових наукових проблем суспільного значення;

— створення високотехнологічних інноваційних продуктів та їх імплементація в практичну охорону здоров’я для збереження та зміцнення здоров’я населення, підвищення якості та доступності медичної допомоги.

Основними напрямами реалізації Стратегії є:

– підвищення ефективності управління медичною наукою, що ґрунтується, зокрема, на розширенні програмно-цільового та конкурсного фінансування наукових досліджень, суттєвому збільшенні позабюджетних надходжень для поліпшення фінансового, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення науково-дослідних робіт;

– перехід на систему підтримки закордонних та національних грантів згідно з міжнародновизнаною  Європейською системою фінансування;

– підвищення результативності фундаментальних і прикладних наукових досліджень для поліпшення конкурентоспроможності та експортних можливостей української медичної науки на світовому ринку наукової продукції та медичних послуг;

– підвищення якісного рівня наукових публікацій,  та приведення до критеріїв  що відповідають принципам наукового рецензування та включення до науко метричних баз даних журналу «Вісник невідкладної і відновної медицини»;

– всебічний розвиток високотехнологічних прикладних та фундаментальних наукових досліджень з метою розробки та впровадження технологій що стосуються профілактики, діагностики, лікування захворювань та медичної реабілітації на основі: геноміки, протеоміки і епігеноміки, біоінформатики, нанобіотехнологій, клітинних технологій, фармакогенетики, персоналізованої медицини та ряд інших;

– впровадження міждисциплінарних наукових досліджень, що виконуються на перетині наук та при участі декількох наукових відділів Інституту, а також академічних установ з постійним висвітленням головних напрямків наукової і практичної діяльності за профілем установи, зосередження кадрових та матеріальних ресурсів НАМН України на виконанні наукових досліджень;

– впровадження електронної системи обліку звернення хворих, ведення історії хвороб та медичної статистики, облік використання витратних медичних матеріалів та медикаментів.

Концентрація наукового потенціалу і ресурсів  Інституту на наступних пріоритетних напрямах, а саме:

  • розробка теоретичних основ, діагностичних критеріїв і вдосконалення лікування хворих з опіками та їх наслідками;
  • профілактика і лікування післяопікових рубцевих деформацій і контрактур функціонально і естетично важливих локалізацій методом ліпофілінгу;
  • розробка та впровадження діагностичних критеріїв, невідкладних та планових методів хірургічного лікування ускладнень мультифокального атеросклерозу, хронічної венозної недостатності, гострої судинної патології, аневризм;
  • вивчення механізмів розвитку основних серцево-судинних захворювань (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарду, інсульт, вроджені і набуті вади серця, порушення серцевого ритму у дорослих і дітей), розробку і удосконалення методів їх діагностики, лікування та профілактики;
  • розробка методів кардіопротекції при гострих і хронічних ураженнях серця;
  • вивчення причин, патогенезу, діагностики, профілактики та лікування поліорганної недостатності в невідкладній і плановій хірургії;
  • розробка методів діагностики та профілактики ранніх післяопераційних внутрішньочеревних ускладнень;
  • обґрунтування нових методів лікування пацієнток з важкими гнійними захворюваннями придатків матки, відновлення репродуктивного здоров’я цих жінок;

– розроблення нових методів діагностики, лікування і профілактики найбільш поширених захворювань дихальної, нервової, сечостатевої систем організму, системи крові, органів черевної порожнини, ЛОР-органів, кістково-м’язового апарату, офтальмологічних хвороб;

  • вивчення особливостей розвитку і клінічних проявів злоякісних пухлин в різних органах людини, онкогематологічних захворювань з метою розробки нових методів їх діагностики, профілактики і лікування, розвиток трансплантології;
  • вивчення особливостей побічних ефектів терапії у пацієнтів із захворюваннями крові різних вікових груп та оптимізація способів їх медикаментозної корекції;
  • розробка та впровадження у військову медицину сучасних технологій, наукових розробок висококваліфікованої допомоги на госпітальному етапі, методів реконструктивної хірургії, відновлювального лікування та реабілітації військовослужбовців;
  • створення програм реабілітації, у тому числі медико-психологічної реабілітації, для хворих з опіками та їх наслідками, після травм та інших уражень (в тому числі, після інсультів) головного та спинного мозку, реабілітація при травмах і пошкодженнях хребта, учасників ССО та ВПО, відновлення після соматичних захворювань;
  • вивчення молекулярно-генетичних механізмів розвитку атеросклерозу, аутоімунних і алергічних станів, лімфопроліферативних і мієлопроліферативних процесів;
  • експериментальне обґрунтування застосування клітинних культур в хірургії та лікуванні нехірургічних захворювань;
  • відновлення в структурі Інституту роботи лабораторії клітинних технологій, кріобанку, опікового центру, та центру тромболізісу;
  • відновлення в структурі Інституту роботи міжнародного відділу, та розробка нового напрямку діяльності — медичного туризму як додаткового ефективного методу фінансування Інституту;
  • відновлення роботи спеціалізованої вченої ради Д 11.559.01 з правом прийому до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата та доктора медичних наук за спеціальностями «Хірургія» (14.01.03) та «Дитяча хірургія» (14.01.09);
  • створення умов для ефективної охорони прав інтелектуальної власності на результати наукової діяльності, у тому числі закордонного патентування вітчизняних розробок, шляхом створення в Інституті підрозділу з питань трансферу технології, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, а також відпрацювання механізмів цільового фінансування патентування вітчизняних розробок за кордоном;
  • удосконалення системи впровадження наукових медичних досягнень в практичну охорону здоров’я та інтенсифікація трансферу на ринок інноваційних продуктів і технологій;
  • розвиток міжнародних наукових і науково-медичних зв’язків, забезпечення активної участі науковців Інституту в міжнародних наукових програмах та заходах, в тому числі у європейських дослідницьких програмах;
  • створення умов для сталого розвитку кадрового наукового потенціалу шляхом залучення талановитої наукової молоді, вдосконалення механізмів мотивації наукових співробітників та підвищення рівня їх соціального захисту.

Шляхи реалізації Стратегії:

– вирішення питання щодо отримання власної клінічної бази;

– вирішення питання з погашення існуючої кредиторської заборгованості;

– диверсифікація джерел фінансування діяльності Інституту;

– докорінна модернізація матеріально-технічної бази;

– запровадження новітніх форм інтеграції наукової, освітянської та інноваційної діяльності;

– забезпечення сталого розвитку кадрового потенціалу, у першу чергу наукової молоді;

– створення умов для стажування та залучення науковців до академічних та галузевих міжнародних програм обміну.

Джерелами фінансування заходів з реалізації Стратегії є:

– кошти державного бюджету;

– кошти, що зараховуються до державного бюджету в рамках міжнародних договорів про фінансування програм секторальної бюджетної підтримки ЄС;

– кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Очікувані результати

Реалізація Стратегії покликана сприяти:

– повноцінному функціонуванню клініки Інституту у єдиному комплексі з науковими підрозділами та лабораторіями створює потужну базу для проведення наукових досліджень і апробації науково обґрунтованих підходів щодо профілактики, діагностики, лікування та реабілітації. Маючи значний науковий та кадровий потенціал, клінічні підрозділи надають високоспеціалізовану (високотехнологічну) медичну допомогу населенню усіх регіонів України;

– збільшенню внеску Інституту у вітчизняну медичну науку та зростанню її ролі у забезпеченні модернізації системи охорони здоров’я як важливого чинника забезпечення ефективного економічного і соціального розвитку України;

– підвищенню рівня фундаментальних та прикладних досліджень, посиленню їх міждисциплінарного характеру та конкурентоспроможності;

– формуванню безперервного циклу впровадження в охорону здоров’я результатів фундаментальних і прикладних досліджень;

– подальшому розвитку конкурсних та програмно-цільових засад планування науково-дослідних робіт;

– активізації досліджень та розробок, спрямованих на підвищення наукоємності і конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, створенню ефективної інноваційної інфраструктури;

– підвищенню інвестиційної привабливості вітчизняних розробок у сфері медичної науки;

– підвищенню ефективності та прозорості використання бюджетних коштів, що спрямовуються на фінансування наукової та науково-технічної діяльності, посиленню конкурентних засад фінансування досліджень;

– якісному розвитку інфраструктури досліджень, поліпшенню їх матеріально-технічного та інформаційного забезпечення;

– створенню ефективних механізмів аналізу, обліку, управління та залучення в господарський обіг результатів наукової діяльності в галузі медицини;

– створенню механізмів підтримки патентування, та просування вітчизняних розробок на міжнародний ринок;

– розвитку кадрового потенціалу Інституту, залученню до наукової діяльності талановитої молоді;

  • участь у підготовці наукових медичних кадрів вищої кваліфікації;

– концентрації інтелектуальних, матеріально-технічних і фінансових ресурсів вітчизняної медичної науки на вирішенні першочергових завдань практичної охорони здоров’я, посиленні її ролі в забезпеченні доступності та якості медичної допомоги, демографічної безпеки країни, зростанню ваги наукової та інноваційної діяльності в охороні здоров’я;

– подальшій інтеграції Української наукової-медичної  думки до міжнародного науково-дослідницького простору;

– збільшенню частки публікацій результатів вітчизняних досліджень у світових наукових виданнях, індексованих в міжнародних наукометричних базах.